Рівно 20 років тому – 14 лютого 1997 року – на шпальтах кіномузичного тижневика «П’ятниця» (що виходив у 90-х роках) вперше вийшла моя рубрика «Новини радіо». Як вона з’явилася? О, це окрема історія! Насправді газета «П’ятниця» - одне з перших (а, може, й перше) українських тематичних видань, присвячених телебаченню, музиці та кіно майже від самого початку свого існування заявляла тему «радіо» як один із своїх напрямків. Адже співзасновник видання – київська приватна телекомпанія «Мегапол» - планувала запустити у столиці і власне радіо. Як розповідав мені редактор «П’ятниці», Валерій Новосвітній, йому навіть показували радіостудію, яку компанія почала було будувати у своєму офісі біля Лівобережки. Але щось не склалося. А згодом і «Мегапол» припинив існування в якості самостійного телеканалу, переключившись на виготовлення програм для УТ. Ось так і тема «радіо» десь «зависла». Але ваш покірний слуга, який ще підлітком на початку 90-х стояв щоп’ятниці зранку біля газетних кіосків у черзі за свіжою «П’ятницею» (ех, були такі часи) час від часу писав в редакцію листи (так, колись був я майстром «епістолярного жанру») із проханням таки відкрити в газеті «радіо-рубрику». І ось одного разу редакція «П’ятниці» вирішила надрукувати частину мого листа (який я писав в рамках опитування читачів на тему визначення кращих у сфері теле- і радіо- за підсумками року). Комусь мої суб’єктивні думки сподобалися, комусь – не дуже :) Ну і за підсумками Валерій Новосвітній вирішив, що таки настав час запустити рубрику та запропонував її вести мені. Ну, власне, як людині, яка таку рубрику найбільше воліла бачити. Перші кілька випусків робилися виключно за підсумками власного «моніторингу» столичного ефіру, а далі, коли радійники рубрику помітили, почалося налагодження контактів і зв’язків (хоча, дехто з тодішніх працівників столичних ФМок і до того читав мої листи), щотижневе збирання інформації. Звісно, все робилося майже на ентузіазмі – тому писав лише про ті станції, що працювали у Києві. Але – намагався відслідкувати все та подавати якомога оперативніше. Пригадую, як одного разу зранку, перед парами, спеціально забіг в будівлю, де була редакція, та залишив під дверима аркуш з новиною про перший, тестовий ефір радіо «Довіра» - аби потрапило в газету, що вже мала верстатися. І взагалі – було цікаво, корисно. Хоча, можливо, трохи наївно.
У вересні 1998 року «П’ятниця» призупинила вихід – спочатку тимчасово, але, як виявилося, назавжди. Якийсь час «Новини радіо» іноді з’являлися на шпальтах газети «Хрещатик», де колишній колектив «П’ятниці» робив «телевізійну» сторінку, але це було недовго – тематика не дуже в’язалася з офіціозним стилем газети. І, врешті, у березні 1999 року мене таки вмовили перенести все це в Інтернет – ось так і з’явився мій портал ProRadio, або ж Світ радіо. Але це вже – зовсім окрема історія.
Сьогодні ж хочу висловити свою щиру подяку всім тим, без кого рубрика «Новини радіо» не існувала б тоді, у 1997-98 роках. Тим, хто тоді робив радіо у Києві та для Києві, з ким я спілкувався (здебільшого у телефонному режимі) з приводу подачі інформації – Олегу Буреніну, Юрію Нестеренку, Сергію Гаврилову, Олегу Морозову, Юліану Зарембовському, Олексію ПАтєхіну, Андрію Власенку, Ігорю Воробйову, Сергію Дорохову, В'ячеславу Бікману, Роману Кальмуку, Єгору Пекуровському, Наталії Дніпренко, Наталії Маєвській, Євгену Харитонову, Ільку Лемку, Костянтину Кусому… Можливо, когось не згадав – але ж всі вони зробили свій внесок в історії українського радіо і в його літопис!
І для всіх, хто хоче поностальгувати за тими часами, - скан першого випуску «Новин радіо», що вийшов 14 лютого 1997 року у 7 (260) числі газети «П’ятниця»!
